Один коментар до “Середні норми видатків територіальних та дільничних виборчих комісій на підготовку та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року”

  1. Оскільки Виборчий кодекс має неабияке значення для подальшого становлення вітчизняного виборчого законодавства, вважаю, що без підтримки і допомоги науковців, практиків у виборчій сфері, політичних партій Центральній виборчій комісії буде непросто впоратися з таким відповідальним завданням. Тому ми очікуємо на їх допомогу. У теорії виборчого права одним із найважливіших аспектів, що традиційно розглядається експертами та законодавцями, є зв’язок між становленням інститутів демократії, правами людини та парламентаризму. Еволюція виборчого права недвозначно засвідчує сталу тенденцію до демократизації виборчого процесу. Одним із показників його є скасування всіляких цензів, що мали місце в минулому, як от: соціальних, майнових, статевих, територіальних, расово-етнічних, віросповідних, вікових тощо. Виборчим цензом прийнято вважати законодавче визначені обмеження, якими регламентується виборче право громадян країни: як активне – право обирати, так і пасивне – право бути обраним. На сьогодні світова практика виборчого права знає лише два цензи – віковий, яким визначається нижня межа активного та пасивного права, та ценз проживання на території країни, – стосується осіб, що внаслідок еміграції змінили своє громадянство. У більшості країн Європи, таких, як Велика Британія, Греція, Німеччина, Франція та ін., віковий ценз становить 18 років. А у ряді країн Латинської та Центральної Америки -Бразилія, Куба, Нікарагуа, а також деяких країн Середнього Сходу, таких, наприклад, як Іран він становить 16 років. Що стосується України, то тут активне виборче право громадян обмежується 18-річним віком.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *